Zill Bill

Коротко о медицине

Апр
26

Рак простати – хвороба одна, результати різні

Категория Новости

У Journal of the American Medical Association (JAMA) за 27 липня 2005 опубліковано кілька статей, присвячених підвищенню якості лікарського менеджменту раку передміхурової залози, однією з найбільш частих форм раку у літніх чоловіків.

Згідно з даними фахівців, протягом життя середньостатистичний чоловік має 17% ризик виникнення раку передміхурової залози, але тільки в 3% випадків ця хвороба може стати причиною його смерті. І ще – приблизно у кожного третього чоловіка, прооперованого з приводу раку простати, спостерігається рецидив хвороби. Але у одних він призводить до смерті, а в інших чомусь протікає відносно сприятливо, якщо це можна сказати про рак.

У статтях з журналу JAMA фахівці пропонують допомогу лікарям у тому, як можна прогнозувати перебіг раку передміхурової залози, а значить вибирати агресивні методи лікування або щадні. Ось на які параметри рекомендують орієнтуватися лікарям-практикам:

 Час рецидивування – час, що минув після радикального хірургічного лікування раку передміхурової залози, протягом якого в крові знову став визначатися специфічний для цього захворювання білок, простатоспецифічний антиген (ПСА). Як відомо, при видаленні всіх пухлинних клітин, ПСА зникає з крові і навпаки, наявність цього білка після операції вказує на те, що частина пухлинних клітин «сховалися» в організмі і чекає своєї години.

Час подвоєння рівня ПСА після радикальної операції може бути використано для оцінки швидкості росту пухлини передміхурової залози.

Індекс Gleason – показник, який розраховується патоморфологом після вивчення під мікроскопом клітин раку передміхурової залози, отриманих методом біопсії або після видалення органу. Індекс Gleason характеризує ступінь агресивності пухлини. При його значенні більше 8 пухлина вважається небезпечною в плані швидкості росту, ймовірності рецидивування і несприятливого прогнозу.

Результати спостереження за хворими на рак передміхурової залози показують, що чоловіки, у яких час подвоєння рівня ПСА було менше трьох місяців після операції, мали середню виживаність 6 років. Серед чоловіків, у яких рак рецидивував в перші три роки після операції і мали індекс Gleason в діапазоні 8-10, середня виживаність становила близько 3 років. Ще один критерій агресивності раку передміхурової залози був приведений в іншій статті. Згідно з даними вчених, серед пацієнтів, яких піддавали променевої терапії, найбільш агресивно поводилися пухлини, які забезпечували підвищення рівня ПСА більш ніж на 2 нанограма протягом року, що передує їх виявленню.

На противагу сказаному вище, якщо рецидивування пухлини розвивається більш ніж через три роки після операції і рівень ПСА подвоюється більш ніж через 15 місяців після неї, то чоловіки мають дуже сприятливий прогноз на найближчі 15 років їх життя. По крайней мере, вчені не виявили у таких чоловіків жодної смерті, так чи інакше пов'язаної з наявним у них рак простати!

Що ж робити тим, кому не пощастило, і вони мають агресивну форму раку передміхурової залози? Фахівці вважають, що таким пацієнтам лікування має проводитися більш агресивно, з використанням не тільки оперативних методів, а й хіміотерапії і променевої терапії. Що стосується можливих несприятливих ефектів такого агресивного лікування (нудота, блювота, порушення щільності кісткової тканини, або остеопороз, виражена слабкість, імпотенція), то з ними все ж можна жити, а от зі смертельно небезпечною пухлиною – ні!

USA TODAY July 27, 2005.

Джерело: Diamedcom.ru

Комметирование закрыто.